У Тернополі провели в останню дорогу 29-річного солдата Тараса Куця. У вересні 2023 року чоловік вступив до лав Збройних сил України. Загинув боєць 24 березня 2024 року.
Про це Суспільному розповіла тітка військового Ольга Рибакова, пише Суспільне.
За її словами, чоловік народився в Тернополі, після закінчення школи переїхав до Києва.
У Домі печалі попрощалися із захисником Тарасом Куцем.
“Страшна війна обірвала життя нашого героя, захисника, воїна, земляка Куця Тараса Михайловича. Коли почалося повномасштабне вторгнення, не маючи військового досвіду, у вересні 2023 року ухвалив рішення піти боронити свій народ, свою країну. Уламок ворожого снаряда обірвав життя Тараса”, — каже священник Іван Добротюк.
Священник Іван Добротюк. Фото: Суспільне Тернопіль
Після панахиди процесія з тілом бійця пішла до Микулинецького кладовища.
Похоронна процесія. Фото: Суспільне Тернопіль
Матері Тараса Куця вручили державний прапор і грамоту пошани та скорботи від головнокомандувача Збройних сил України.
Матері бійця бійця вручили прапор. Фото: Суспільне Тернопіль
Попрощатися з Тарасом Куцем прийшов його родич Михайло Новосад.
“Він був досить вихованою, грамотною людиною, толерантною. Поважав старших. Старався допомогти”.
Родич бійця Михайло Новосад. Фото: Суспільне Тернопіль
Тарас Куць народився в Тернополі, закінчив школу №9. Після цього вступив на навчання у Київський політехнічний інститут.
Прощання із бійцем Тарсаом Куцем. Фото: Суспільне Тернопіль
Його тітка Ольга Рибакова розповідає, у Києві вони з Тарасом були сусідами.
“Для мене це дуже велика втрата. Він до мене завжди приходив: “Тьотю Олю, тьотю Олю, які у вас плани, що ви робите?”. Він для мене, як друга дитина був. Його покликали і він одразу пішов. Хоча, наскільки я знаю, він ніколи не казав, що він такий патріот. В душі він дійсно був патріотом. Це точно”.
Тітка бійця Ольга Рибакова. Фото: Суспільне Тернопіль
Мати Тараса Мирослава Куць каже, про життя у війську син не розповідав.
“Нічого він нам не говорив. Він не казав, де він є. Аби я не переживала. 18 березня він приїхав в Київ. Казав: “На чотири дні мене, мамо, відпустять”. А відпустили тільки на два. Подзвонили йому, сказали повертатися. Я приїхала до нього в Київ, побула з дитиною ніч і цілий день, один день. І надвечір його провела. І потім чекала дзвінка. Дзвінків нема. А потім мені подзвонили і сповістили про таку подію. Він був один син у мене. Неодружений. Я вже не буду ні мамою, ні бабусею”.
Мати Тараса Мирослава Куць. Фото: Суспільне Тернопіль
Могила бійця. Фото: Суспільне Тернопіль
