Кременчанин Михайло Копач багато років живе і працює у Польщі. У своєму місті він знаний волонтер. У 50 років вирішив потрапити на шоу «МайстерШеф». Михайло ніколи не ставив за мету жити за кордоном. Обрав Польщу тому, що родом звідти його дружина
, пише Сільський господар.– У дев’яностих у Кременці познайомився з красивою дівчиною, яка викладала при костелі польську мову. Вона, моя дружина, дуже не хотіла покидати місто. Однак у 98-му ми все ж переїхали у польський Торунь, – каже мій співрозмовник.
Кулінарія – не справа життя
Михайло ніколи не мріяв бути великим кухарем. Йому просто подобається куховарити, придумувати та втілювати свої ідеї. Вдома зазвичай це робить дружина, а чоловік береться до справи, коли потрібно вигадати страву з обмеженої кількості продуктів або для гостей.
– Я готую тоді, коли хочеться чогось незвичного та здивувати близьких. Люблю готувати плов. Це дуже легка та універсальна страва, яка не потребує особливих зусиль, а нагодувати нею можна хоч тридцять людей. Останнім часом друзі радо готують зі мною. Так ми цікаво проводимо час, робимо фото, спілкуємося, а тоді разом куштуємо те, що вийшло, – розповідає пан Михайло.
Він давно мріяв потрапити на «МайстерШеф». Але все якось відкладав. На цей новий рік друзі подарували йому іменний фартух. Тоді зрозумів що це, напевно, знак долі. А вже у березні, вночі, зателефонувала подруга і сказала, що почався відбір на шоу. Тоді він із дружиною відразу заповнили анкету.
– Після того до мене зателефонували з телебачення. Далі я проходив онлайн кастинги, готував на своїй кухні, але робив все на камеру. Я так захоплювався процесом, що говорив та ставив запитань більше, ніж запитували мене. Після онлайн кастингів обрали 27 кандидатів і всіх нас запросили у Краків. А до ефірів пройшло лише 14 людей, – розповідає наш земляк.
12 сезон «МайстерШефа» лише розпочався на польському телебаченні, організатори відразу повідомили, що переможець проєкту отримає 100 тисяч злотих, зможе видати свою книгу з рецептами та отримає кубок найкращого кулінара.
Михайло каже, що «це стало б для нього найціннішим призом. Адже у Польщі зараз таких лише 11, цьогоріч оберуть 12-го. Я не вважаю себе найкращим. Мені здається, були сильніші кандидати, але чомусь до ефірів обрали мене».
Участь у проєкті «МайстерШеф» залишила багато яскравих спогадів та історій. А, головне, подарувала нових друзів та однодумців.
– Це була найкраща пригода у моєму житті. Звісно, історій дуже багато, але найяскравішим моментом, напевно, стало те, коли професійні судді оцінили мою бабку у першому ефірі. Я мав приготувати страву, пов’язану зі своїм знаком зодіаку. Я – Лев, тож робив те, що вмів найкраще, – дріжджове тісто. Виклав його у формі пащі лева. Одна із суддів сказала, що за 12 сезонів такого ще не коштувала. Це було дуже приємно! – каже Михайло.
Нині він працює менеджером з продажу продукції, любить танці, куховарство, а крім того, майже десять років «волонтерить».
– Як виїхав з України, щось защеміло в душі. Коли почалася війна у 2014 році, я одразу вирішив допомагати. Спочатку підтримували фронт, згодом спрямували свою допомогу дитячим спортшколам. Діти – це наше майбутнє, і потрібно допомагати їм. Я спілкуюся з кременецькими волонтерами Віктором Панфіловим і волонтерським центром «Джура» тож більшість запитів про допомогу отримую через них.
Працюю на підприємстві з виробництва перев’язувальних матеріалів та засобів гігієни, тож багато допомоги надійшло завдяки цьому. Також збираємо кошти з друзями. Наприклад, на свій день народження я запрошую близьких людей, і ми подорожуємо, а за подаровані кошти купую те, що необхідно ЗСУ. Цього року вдалося назбирати на тепловізор, дрони, батареї, планшет для воїнів-десантників 582 батальйону ДШБ та 105 ОБР ТрО 85 батальйону, у яких служать кременчани. Також разом з усіма учасниками цьогорічного сезону «МайстерШеф» зібрали кошти та невдовзі закупимо і передамо продукти харчування для наших військових.
Волонтерська робота – це нелегко
Іноді бувають складнощі в логістиці, іноді не вистачає робочих рук і доводиться розвантажувати великі об’єми допомоги удвох чи втрьох.
– На початку повномасштабного вторгнення ми знову взялися допомагати військовим і біженцям. Одного разу отримали вантажівку гуманітарної допомоги, і її потрібно було терміново розвантажити. Я маю багато друзів у фейсбуці, зокрема – українців, які переїхали в Торунь. Тож написав, що потрібно допомогти. На жаль, відгукнулася лише одна знайома. Це було дуже важко – розвантажити таку кількість допомоги. Я підірвав спину, і відтоді маю проблеми зі здоров’ям.
Також виникали труднощі з логістикою. Був період, коли допомоги назбирали багато, а забрати її було нічим. Я писав, просто кричав у фейсбуці, чи потрібна взагалі комусь наша допомога, невже немає нікого, хто б міг забрати і доставити у Кременець. Та згодом і це теж вирішилося.
До активної участі у волонтерстві Михайла спонукають кременчани. Він із теплом згадує своїх сусідів і вчителів, які завжди приходили на допомогу. Він завжди і всюди намагається проявляти свою культурну ідентичність та донести свою позицію щодо подій, що відбуваються. На ньому завжди можна побачити футболки з тризубом чи з написом «I’m Ukrainian». Багато його колег на знак підтримки намагаються вчити українську мову.
На шоу «МайстерШеф» він завжди згадує про своє коріння та намагається донести світу, що українці – це хороші люди, які відважно борються за свою свободу і неодмінно переможуть.
Євгенія ПЕРЕСКОКОВА
