Три найбільші районні центри Тернопільщини – Чортків, Кременець, Бережани – серйозно взялися за роботу щодо отримання статусу міст обласного підпорядкування. Це, за словами представників вищеназваних міст, які вони озвучили на засіданні робочої групи з напрацювання пропозицій щодо удосконалення адміністративно-територіального устрою Тернопільської області, дозволить викинути з ланцюга Київ (центр)-область-район-міста одну з зайвих ланок, а саме – районну.
На сьогоднішній день найбільше в цьому питанні просунувся Чортків, який цьогоріч прийняв відповідне рішення на своїй сесії, те ж саме було зроблено депутатами районної ради плюс місто підготувало найповніший пакет документів включно з генпланом. Наступним іде Кременець, рішення по наданню статусу міста обласного підпорядкування теж прийнято двома радами в 2012 році, натомість у нього не все в порядку з документацією. І найбільше запитань до Бережан. Останні рішення міської і районної ради з цього питання датуються 2006 роком, натомість у цього міста є своя перевага – ініційований референдум, на якому у разі його проведення бережанці мали б сказати своє слово і інституціям, від яких залежить рішення: бути чи не бути Бережанам містом обласного значення. Це слугувало б певним дороговказом.
Чортків є головним претендентом на підвищення статусу, і це питання особисто лобіює мер.
–- Чортків є другим містом за кількістю населення після Тернополя та містом регіонального впливу. Це один з населених пунктів Тернопільської області, який має власний статут територіальної громади та генеральний план міста, який визначає перспективи розвитку населеного пункту. Чортків – це перше місто в області, яке ввело місцевий податок на нерухомість. Як бачимо місцева влада зробила чимало кроків щодо збільшення надходження до бюджету, – зазначив мер Чорткова Михайло Вербіцький. – При підвищенні статусу бюджет міської ради зросте у 2-2,5 раза. Чим більше в області буде міст обласного підпорядкування, тим краще, тому що вони отримають фінансування напряму. В народі кажуть: чим більше посередників,тим менше прибутку. Таку ж картину ми спостерігаємо на сьогодні. Фінансування йде зі столиці в області, з областей – у райони, а з районів – у районний центр. Натомість район те, що мав, те і буде мати.
У Кременці підвищення статусу міста в першу чергу має збільшити наплив туристів.
– У плані історичного, туристичного розвитку та питання збереження історичної спадщини міською радою контролюється постійно. Створено національний парк «Кременецькі гори» площею понад 6 тис. га, що є фундаментальним поштовхом для розвитку туризму. У частині економічного розвитку міста є нюанс. Більшість промислових підприємств розташовані за межами міста, однак їхня юридична особа зареєстрована в Кременці. Тому у нас є згода частини сільських рад, згідно з якою понад 200 га земель відійдуть у підпорядкування районного центру, – розповів заступник міського голови Кременця Олександр Кудлик.
Стратегічними напрямками діяльності Кременця, за словами чиновника, окрім туризму, має стати економіка, а саме – запуск цукрового заводу та фабрики «Ватин», де раніше працювало понад 8 тис. городян.
Бережанам підняття міста у статусі вкрай потрібне, бо не секрет, що, згідно з адміністративно-територіальною реформою і її першими проектами, Бережани втратили б статус навіть райцентру.
– Бережани – третє за величиною місто в Тернопільській області. Воно має економічний потенціал і розгорнуту стратегію соціально-економічного розвитку. У місті створено державний історико-архітектурний заповідник (ДІАЗ), тому є багато підстав, щоб місто могло претендувати на статут міста обласного підпорядкування, – заявив перший заступник міського голови Бережан Ігор Гуль.
На час подання клопотання про присвоєння обласного статусу у 2006 році у місті існувало чотири промислових заводи, додав бережанець Руслан Кулик, який власне виступив локомотивом даного процесу: «Якщо б рішення було прийнято ще у той час, для Бережан це був би хороший поштовх уперед. Ще одним аргументом для присвоєння статусу є наявність у Бережанах проекту регіонально-ландшафтного парку, який має хорошу перспективу в якості туристичного об’єкта».
Незабаром місто святкуватиме шосту річницю з дня клопотання про підвищення міста у статусі. З того часу у цьому напрямку не зроблено жодного кроку – питання заштопорилося на рівні обласної ради. У зв’язку з цим у Бережанах ініціативна група пропонує провести місцевий референдум, який, згідно з законодавством, є спонукальним чинником для прийняття відповідного після облради рішення Верховною Радою.
– Підвищення міста у статусі дозволить зберегти інфраструктуру. Бережани завжди були центром даної території. Сьогодні чимало кроків здійснено у контексті адмінреформи. Зараз вирішується питання збереження у місті районної лікарні. Підвищення статусу дозволить міській владі зберегти лікувальний заклад, а громадяни, які проживають в радіусі 30 км, зможуть отримати якісні медичні послуги. З іншого боку, підвищення статусу може стати поштовхом до відновлення роботи промислових підприємств. Окрім того, понад 4 млн. грн. нині бракує на роботу дитячих садочків, які можна було б відшукати за зміни статусу міста. А ще в цьому плані існує дисбаланс, коли керівників садочків призначає районний відділ освіти, а кошти на їх діяльність шукає міська рада.
Бережанська районна рада не чинитиме перепонів у набутті статусу Бережан, переконують члени ініціативної групи.
– Районна влада добре проаналізувала ці фактори, адже якщо Бережани як місто втратять свої позиції, то і район не буде мати поштовху для майбутнього розвитку. Сьогодні не працює «Укртелеком», закривається залізнична станція, на розгляді питання про ліквідацію інших об’єктів інфраструктури. Якщо не буде підвищено статус Бережан, то район згодом також може бути ліквідованим, – заявив один із членів ініціативної групи з проведення референдуму Сергій Гунько.
Зараз процедура надання цим містам статусу міста обласного значення підсилює їх і дасть можливість розвивати власну інфраструктуру, забезпечити підґрунтя для власного економічного розвитку. Тут варто зрозуміти, що, крім високого статусу, районні центри беруть на себе велику відповідальність. Місто, яке заявило про свої перспективи та амбіції на отримання статусу, втратить можливість апелювати до ВР щодо виділення субвенцій чи доплат. Втім це мерію не лякає.
Натомість науковці вважають, що підняття даного питання дещо запізніле.
– Незабаром у країні розпочнеться втілення адміністративно-територіальної реформи. Тоді питання міст зі статусом обласного підпорядкування буде знято. За одним із варіантів реформи буде місто на правах району або ж буде розподіл областей на громади, – зазначив доцент кафедри державного і муніципального управління ТНЕУ Григорій Монастирський і додав: – Усе-таки ініціативу Чорткова, Бережан та Кременеця потрібно вітати, при цьому якщо виходити на рівень ВР, то потрібно мати обґрунтування з відповідними розрахунками, картами та схемами».
Втім щодо останнього аргументу думки науковців розділилися. Втілення реформи може тривати десятки років, а це чималий відрізок часу з точки зору фінансування.
Зазначимо, що раніше позитивне вирішення по даному питанню блокувалося обласною владою з аргументацією малої кількості жителів у місті. Відповідно до законодавства, щоб претендувати на статус міста обласного значення, кількість населення повинна становити понад 50 тис. жителів (жодне з перелічених міст не має відповідної кількості жителів). Натомість на практиці ситуація дещо інша – аналогічний статусу отримували міста і з населенням 9 тисяч, зазначив голова робочої групи Леонід Бицюра, тому не бачить у цьому великої перепони.
Порушене питання планується винести на найближчу сесію Тернопільської обласної ради. Там за планом вона має бути прийнятою без зауважень, а далі мають бути лобісти цих міст у парламенті, адже без них, як прийнято в нашій країні, ні туди і ні сюди.
Андрій Кучерук «Номер один»
