Українська греко-католицька церква виступає за те, аби повернути Почаївську лавру в державну власність.
Про це Суспільному повідомив синкел Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ Віталій Козак.
“Ми за те, щоб держава повернула собі пам’ятки, які мають величезне культурне значення для українського народу, належать до заповідника і впродовж багатьох десятиліть чомусь були монополізовані одною конфесією. Відомо якою. Тому що вона хотіла відчувати себе трохи рівнішою, аніж усі інші, на рівні держави. Тому ми однозначно за цей процес повернення, тим самим відкриття цих пам’яток, щоб вони були доступними для всіх українців”.
За словами Віталія Козака, УГКЦ виступає за те, аби повернути Почаївську лавру в державну власність.
“І не було ніякої конфесійної заангажованості в цих питаннях, не було вказування, хто має куди приходити, а хто не має туди приходити. Отже, тут наша позиція є однозначна: за те, щоби повернути це у власність держави. Щоб належним способом ця культурна спадщина, яка є нашою спадщиною духовною, була збережена. Сподіваємося, що держава знайде способи це зберегти”.
Нагадаємо, в Тернополі зібрали круглий стіл, щоб обговорити історію Почаївської Свято-Успенської лаври, її культурну цінність для України та шляхи розірвання договору оренди з Українською православною церквою Московського патріархату.
Також священник повідомив, що в УГКЦ хотіли б мати доступ до святині.
“Оскільки ми маємо приналежність до Почаївської лаври, тому що певний період її історії, і найяскравіший без перебільшення період історії, власне, припадає на греко-католицький період. Ми б хотіли мати доступ до цієї святині. Доступ означає не одноосібне володіння, але щоб держава забезпечила доступ нашим вірним до цієї культурної спадщини, тому що ми маємо до неї стосунок. Тобто, люди на протязі століть вважали це своєю святинею. Це є наша позиція”.
На запитання чи планують в УГКЦ створювати чи реєструвати організації в Лаврі, синкел Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ відповів:
“Нам не потрібно їх встановлювати чи реєструвати, тому що Почаївський монастир у 1712 році вступив добровільно до конгрегації монастирів того часу українських, які потім реорганізувалися у чин святого Василія Великого. В цьому чині, як інтегральна його частина, монастир й вся ця спільнота монаша знаходилася до 1831 року, коли була, фактично, насильно виселена з цього монастиря. Їхня власність була забрана російською імперською державою за надуманими звинуваченнями в підтримці польського повстання”.
За словами отця Віталія Козака, ця монаша організація була позбавлена доступу до святині та власності.
“Їхнє майно було присвоєне іншою церквою, церквою окупанта і, отже, такий стан речей триває до сьогодні. Ця спільнота монаша до цього часу нікуди не зникала. Тобто, чин святого Василія Великого до сьогодні існує в Українській греко-католицькій церкві. Він налічує лише в Україні до 400 осіб монахів. Тому засновувати якусь нову організацію в не потрібно. Тому що ця організація, яка має відношення до цієї історії, яка володіла цими спорудами, вона є”, – сказав синкел Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ.
Нагадаємо, Синод ПЦУ створив релігійну організацію в Почаївській лаврі.
