На Чортківському окрузі на політичну арену вийшов ще один, як стверджують джерела сильний фінансово та політично, боєць. Однак одразу почав демонструвати свої політичні слабкості.
Попри те, що друкована преса, якої на Південному окрузі аж надто багато, а саме кожен з кандидатів володіє газетою, то такий піар-хід не зовсім вписується у концепцію «сівжої голови» на окрузі.
Також зовсім не сильним кроком є м’яко кажучи «опускання» до рівня особистостей і складання характеристик своїм політичним конкурентам, які так чи інакше поки що не пускали в хід «обливання брудом», а після виходу такого штибу інформації хто який коханець, та хто чий шкарпетковий барон може піти в хід витягування брудної білизни, яке до цеї пори ніхто з опонентів не дозволив собі розпочати.
І третя «слабинка» кандидата прикрашання біографії, яке не зіграє йому на руку. Розпочинати політичний шлях з біографічних неточностей не те що низько, але і ризиковано. Що поганого в тому, що все життя до інституту Тарас Мирославович прожив на «балконі» у Тернополі, а не серед сільського населення у мальовничих Скородинцях. Та й те що все свідоме життя його з Тернопільщиною не пов’язувало нічого окрім батьків не назвеш політичним козирем.
Мабуть до грошей та бажання Тарасу Козаку не вистачає досвіду та хороших піарників, які при всій його незапялямованості вже надають його іміджу певної скандальності, яку не сприймає більшість виборців позитивно.
