У привласненні благодійних внесків для ЗСУ, підозрюють двох братів-волонтерів з Тернопільщини. Днями Тернопільський міськрайонний суд обрав для них запобіжний захід — тримання під вартою. Івана і Андрія Козаків забрали в ізолятор просто із зали суду з альтернативою застави у понад мільйон гривень, пише «Судовий репортер»
Цю резонансну справу вже кілька днів обговорюють на Тернопільщині. Адже йдеться про мільйонні пожертви, які робили небайдужі люди з цілого світу. Один з братів — Андрій Козак, який є засновником благодійного фонду «Милосердя заради майбутнього», досить відомий у області. Задовго до війни він неодноразово збирав кошти для родин, які опинилися у складних обставинах. Звіти з подяками публікував на своїй сторінці у фейсбуці. А у лютому 2020 року Козак прославився заявою, що після відставки тодішнього голови Тернопільської облдержадміністрації Ігоря Сопеля, готовий взяти на себе обов’язки очільника області. Волонтеру та активісту на той час було 24 роки. Таку заяву одні підтримували, інші критикували, а Андрій отримав додаткову популярність у мережі. Кожен його пост із проханням про допомогу отримував тисячі переглядів та вподобань.
— Я вмру за Україну ! Я вмру за кожну її дитину !!! — написав Андрій увечері 9 травня напередодні затримання, і цей пост набрав 7,5 тис. вподобань.
Під кожним його повідомленням коментарі зі словами подяки залишали сотні громадян. Тому можна лише уявити, скільки допомоги від набайдужих приходило на його рахунки.
«Розподіляли благодійні кошти 50/50»
Новина про те, що братів Козаків підозрюють у присвоєнні благодійної допомоги шокувала громаду. Як повідомив 11 травня на своїй фейсбук-сторінці голова Національної поліції України Ігор Клименко, підозрювані розподіляли благодійні гроші 50/50. Половина суми — на потреби військових, решта — у власні кишені. Всього за період воєнного стану вони зібрали майже 13 мільйонів гривень, встановила поліція. Активний збір коштів почався від початку повномасштабного вторгнення. Для цього були відкриті благодійні рахунки — валютний та гривневий. Інформацію про збір пожертв розміщували у соцмережах.
— Волонтер стверджував, що усі зібрані кошти йдуть на потреби захисників. Він розповідав про придбання автомобілів, спецспорядження та інших необхідних речей бійцям. Проте люди зауважили, що родина за час війни придбала для власного користування кілька іномарок, побутову техніку і планувала купити будинок, — повідомив заступник начальника Головного управління Нацполіції в Тернопільській області Олександр Заєць.
Під час обшуків у волонтерів знайшли кілька позашляховиків, дорогі мобільні телефони, павербанки, тепловізори, дрони, бронежилети, планшети, аптечки, побутову техніку. Вилучили у підозрюваних 34 тисячі доларів США, майже 7 тисяч євро, понад 2 тисячі фунтів стерлінгів та понад 200 тисяч гривень.
— Ще понад 5 млн гривень знаходяться на особистих банківських картках, які наразі заблоковані. Слідство має всі підстави вважати, що ці гроші вони зберігали для себе. Адже маючи цю суму на рахунках, вони продовжували поширювати повідомлення про те, що коштів не вистачає і необхідний терміновий збір на потреби ЗСУ, — зазначає Ігор Клименко.
Для освоєння грошей, які щодня надходили від небайдужих громадян, потрібна була допомога, розповідають у поліції. Тож до роботи благодійної організації залучили ще чотирьох осіб, серед яких батько підозрюваних та дружина одного із них, яка вела “чорну бухгалтерію”. Їм, як ми з’ясували, наразі підозри не оголосили.
Як вважають слідчі Тернопільської обласної прокуратури, підозрювані використали понад 2 млн грн пожертв для ЗСУ для власного збагачення. Вони придбали собі автомобілі Range Rover та Audi Q5, а також мобільні телефони Apple IPhone 13 Pro Max та інші матеріальні цінності.
За незаконне використання благодійних пожертв з метою отримання прибутку під час воєнного стану (нова стаття Кримінального кодексу — 201-2) підозрюваним загрожує до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Адвокати відмовлялися захищати
Запобіжний захід підозрюваним обрали у Тернопільському міськрайонному суді 12 травня. Враховуючи тяжкість злочину, прокурори просили для них тримання під вартою. Серед ризиків у разі обрання більш м’якого запобіжного заходу називали те, що підозрювані можуть переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перебуваючи на волі, можуть незаконно вплинути на свідків і один на одного. Можуть не з’являтися до органів досудового для подання показань, що негативно вплине на перебіг слідства. Також, перебуваючи на волі, підозрювані можуть вчиняти інші кримінальні правопорушення.
До слова, виявилося, що підозрюваний Іван Козак – раніше судимий. У 2021 році його притягнули до відповідальності за ст. 369 Кримінального Кодексу України – пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі. За що він сплатив штраф у розмірі 68 тис. грн.
Враховуючи ризики та тяжкість правопорушення, прокурори просили суд встановити заставу у розмірі не менше 1 млн грн.
Адвокати і підозрювані заперечували проти клопотання прокурорів і просили про домашній арешт, а також переконували зменшити розмір застави. Мовляв, зібрати 1 мільйон для них просто нереально.
— Тримання під вартою є безпідставним, наведені ризики надумані стороною обвинувачення. Відносно підозри ще буде видно — об’єктивна вона чи ні, — сказав захисник Івана Козака Петро Балабан.
До речі, як повідомив батько підозрюваних Василь Козак, тернопільські адвокати відмовилися представляти в суді його синів, до кого тільки не телефонували. Відтак суд призначив державних захисників.
«Я не такий чорний, яким мене “малює” слідство»
Під час обрання запобіжного заходу підозрювані свою вину заперечували. Вони запевняли, що жодної копійки не привласнили, що багато допомагали бійцям. Зокрема, купували і відправляли у «гарячі точки» автомобілі, тепловізори, квадрокоптери. А також представили суду десятки грамот та подяк від різних військових частин, в тому числі і від керівництва Тернопільської області. За словами волонтерів, вони доставили на передову 21 машину і ще 5 збиралися відправити, але їх арештували.
— Я не злодій, не крадій. Я нічого собі не привласнив, я робив все чесно і від щирого серця. Відправляв допомогу воїнам, які мене про неї просили. Робив все без документації, лише просив фото- і відео- звіти, і ці звіти у мене є. Я не знав, що потрібні усі документи, але я нічого собі не привласнив. Я не такий чорний, яким мене “малює” слідство, — говорив у суді Андрій Козак.
За його словами, гроші, які знайшли у нього вдома, — 6900 євро та фунти, він тримав на придбання наступних автомобілів для армії.
— Я ці гроші не використовував, вони лежали в надійному місці дома. Просто я не міг одразу все за них купити і відправити. Це робилося поступово. Бо спершу все треба було знайти: купив, привіз, відвіз. Я не одного солдата одягнув, взув, віддав 21 машину на передову. Маю власне авто, яке купив ще до війни, — каже підозрюваний.
Андрій Козак просив відпустити його під домашній арешт, адже вдома його чекає вагітна дружина і донька.
«Виконував лише технічні завдання»
Як розповів у суді другий підозрюваний – Іван Козак, він не збирав жодних коштів. А лише виконував технічні завдання, які доручав йому брат. Благодійний фонд заснував саме брат, а не вони спільно.
— Гроші він збирав як волонтер від себе і займався цим сам. Мені подзвонив 25 лютого і сказав, що треба допомогти, чи можу у Тернополі організуватися (Андрій Козак проживає в Чернівецькій області — ред.). Я поїхав у тернопільську артилерійську бригаду, запитав, яка потрібна допомога. Мені сказали. Відтоді я возив акумулятори, колеса, запчастини. А також мінеральну воду, печиво у військкомати, — описує свою діяльність Іван Козак. — Всі кошти, які мені надсилав Андрій, були відзвітовані чеками, які я йому віддавав. Я робив усе чесно, сумлінно, без жодного злого умислу, як це каже слідство. Ми хотіли зробити все якнайкраще, про що свідчать подяки, які нам давали військові частини. Адже ми їздили по тисячі кілометрів, возили автомобілі, допомогу, тепловізори, квадрокоптери, — все що було потрібно.
Андрій каже, що йому дуже соромно у воєнний час стояти в суді і бути обвинуваченим у такому ганебному злочині. Адже від початку повномасштабного вторгнення повністю присвятив себе допомозі захисникам.
— Моя роль була така: поїдь, знайди машину, прижени, обслужи, завези. Все. Я не оголошував збору коштів, я не збирав їх, я не знав про рух коштів. Моє діло було маленьке. Техніка для військових зберігалася у мене дома, бо я не мав складських приміщень. Всі ці авто, гуманітарна допомога передавалися виключно по запитах. Телефонували до Андрія, я не був контактною особою, я суто вирішував технічні питання, — пояснює Іван Козак
За його словами, автомобіль Audi – Q5, який вилучила у нього поліція, він придбав для себе за власні кошти, адже займається підприємницькою діяльністю (клінінгом — ред). До того ж він продав своє попереднє авто.
— Це авто я хотів купити у США ще перед війною. У моєму телефоні, який вилучили, є переписки, де я телефонував і домовлявся за автомобіль у бюджеті 13-14 тис. доларів, щоб мені його пригнали зі США. Інші автомобілі, які вилучили, ми збиралися відправляти на передову, — розповідає підозрюваний.
Готівку, яку знайшла поліція, як і гроші на рахунках – їх ніхто не чіпав, вони були призначені для військових, запевняє Іван.
— Коли одна людина працює, нереально ці всі кошти використати за один день, — каже він.
Андрій Козак запевняє, що готовий співпрацювати зі слідством і буде відстоювати свої честь і гідність, щоб очистити своє ім’я і довести, що не привласнив ні копійки.
«Просто когось “задушила жаба”»
Батько підозрюваних, колишній начальник рятувально-водолазної служби у Тернопільській області, Василь Козак вважає, що його синів затримали, бо їх діяльність комусь невигідна.
— Я не буду нікого захищати чи виправдовувати, але скажу, що ми живемо у “сталінські” часи. Нас прослуховували місяць, щоб зачепитися за якесь слово і “зшити” справу. Просто когось “задушила жаба”, що хлопці стільки всього роблять і що їм довіряють люди, — каже чоловік.
Як розповідає він, після затримання синів, увечері до його будинку у Ланівцях приходила жінка з дитиною, кричала, обзивала усіх злодіями. А потім хтось почав видати камінням у вікна. Викликав поліцію, але та не відреагувала.
Василь Козак запевняє, що не брав участі у волонтерській діяльності. Тільки допомагав синам доставляти автомобілі на передову. Адже це тисячі кілометрів і одній людині їхати складно. Тому їхало декілька водіїв, які по дорозі змінювали за кермом один одного.
— Вони мене просили: «Тату допоможи завезти машину». Дві доби ми їхали в Лозову на Харківщині під свист ракет. На міст, через який ми проїхали, упала ракета, — пригадує чоловік. — Переважно гнали на передову 3-4 машини, всі завантажені допомогою. Але треба було чимось додому повертатися. То зазвичай однією машиною їхали назад. І так час від часу ми змінювали авто. Я приблизно знаю, кого “задушила жаба”. Якщо сьогодні я приїхав на Range Rover, потім ми його відправили, завтра — Hyundai. Козак машинами літає! Розумієте?! Ніхто ж не знає, що мене нема по кілька діб… І тепер за те, що я в 70 років їду 1 тис. км в одну сторону, ще мене хочуть звинуватити в тому, що я привіз хлопцям авто?!
Василь Козак каже, що буде стежити за розслідування і судом та у разі несправедливості, готовий звертатися до Президента.
— Я цього питання не залишу. Я нікого не відстоюю і нікого не хочу виправдовувати. Я до того не причетний, я в тому участі не брав. Якщо щось і зробили мої діти… Я їм говорив: запам’ятайте, що людські гроші добра вам не принесуть. Я з грішми не мав справи, мені ніхто нічого не перерахував, я ні з ким не домовлявся про транспорт. Моя участь була тільки в тому, щоб допомогти загнати машину на передову. А взагалі всі гроші є, їх ніхто не ховав в мішку. Якби їх перевели у європейський банк на чуже ім’я і це простежили, тоді можна казати, що Козак вкрав.
Чоловік обурений, що поліція оприлюднила інформацію про затримання його синів і ще навіть не розібравшись, вже зробили висновок.
— Уявіть, я прийшов до вас. У вас є гроші, а я кажу, що ви їх вкрали. Як це виглядає? Нелогічно правда?! — запитує Козак.
Станом на 17 травня підозрювані Андрій і Іван Козаки не внесли застави і залишаються під вартою, повідомили у відділі комунікації поліції в Тернопільській області.
Основна функція Інтерполу – розшук осіб для затримання, ідентифікації чи попередження нових злочинів. За 2020 року червона картка інтерпол була у 150 осіб України, а всього за запитом України для екстрадиції розшукується близько 3 тис. осіб.
Євгенія Цебрій, «Судовий репортер»
