Ось так образно й, погодьмося, дуже доладно відповіла головна санітарна лікарка Тернопільської області Оксана Чайчук на запропоноване їй насамперед запитання щодо прогнозів стосовно пандемії COVID-19 у 2021 році. «Пандемія має свої процеси – епідемічні. І доки вони не минуть – доти й триватиме», – розшифрувала сенс вислову. А втім, стривайте: нині ж все-таки помітний сякий-такий спад? Чи ні? пише Чортків Сіті
Автор: Фото з відкритих джерел
Статистика поки що сувора
– Оксано Тимофіївно, оцей «падіж» цифр у статистиці – він чим зумовлений: поменшала кількість захворілих чи число тестувань тих, хто має підозри на COVID-19?
– Саме так – поменшало тестувань. Перш за все візьмемо до уваги те, що з початком року ми увійшли в цикл новорічно-різдвяних свят, які ще й не завершились (ми розмовляли позавчора, 19 січня – Авт.). Як звично, українці люблять святкувати, але не люблять хворіти. Тим більше – перебувати в лікувальних закладах у цей період. Тому-то й звернень набагато менше, ніж могло би бути. Спостережено, що в день надходить від 200 до 500-600 біоматеріалів для тестувань. А це – дуже мала кількість: адже ми готові робити і 2,5, і три тисячі. Був період, коли робили півтори тисячі дослідень в день. Але не варто розслаблятися і коментувати, що випадків справді поменшало, тому що ви спираєтеся на абсолютні цифри. Якщо ж розібратися у відсотковому відношенні, то рівень захворюваності зовсім не малий. От, наприклад, з початку року до нас надійшло 3473 підозри. Тобто, лікарі дають повідомлення, що та чи інша людина має симптоматику, схожу на COVID-19. Таких термінових тестів, повторюся, надійшло 3473, з них 2066 підтвердилися. А це складає 59 відсотків! Якщо ж поглянути на весь період спостережень – від початку реєстрації на території області пандемії COVID-19, то надійшло 54709 підозр, з них 36260 підтверджені. І це складає 66 відсотків. Тобто залишаємось на високих цифрах. Навіть за вчорашній день – 18 січня надійшло 205 матеріалів. Звичайно, це Святвечір, ніхто не йшов тестуватися, та й медицина теж відпочивала. Тому, мабуть, це – тести тих пацієнтів, що справді перебували у гострій стадії захворювання. З них 68 підтвердились, це – 33 відсотки. Немало, адже кожна третя людина – хвора.
Автор: Фото з відкритих джерел
– А що з летальністю – її більшає, меншає?
– Знаєте, летальність – один з критеріїв серйозності ситуації. За минулий рік, за період реєстрації спостережень від березня, у нас в області померло 460 осіб. За неповний місяць 2021 року маємо вже 39 смертей. Якщо поглянути на захворюваність медиків, то тут теж серйозний показник. Торік захворіло 2600 осіб, з них було 12 випадків летальних – це 0,5 відсотка. Упродовж січня цього року захворіло 109 медиків, п’ятеро померли, і це вже – 4,6 відсотка. Ось така сувора статистика.
Та потужна хвиля вже позаду
– На якому етапі пандемії ми зараз перебуваємо? Маю на увазі – Україна та й область в тому складі.
– І в Україні, і в області вчасно було запроваджено запобіжні карантинні заходи. І коли це був адаптивний карантин, і коли був локдаун. Хотіли люди того чи ні, схвалювали чи протестували, та все ж в більшості дотримувались. Тому-то й спостерігаємо тепер в абсолютних цифрах деякий спад захворюваності. Хоча, якщо поглянути у відсотковому відношенні, помітно: зниження захворюваності не пройшло. Знову ж таки: в період новорічно-різдвяних свят ми спілкувалися, контактували, інфікували одне одного, тому в ці дні рівень потроху вищає. Спостерігатимемо картину за 14 днів по завершенню святкувань. Поза сумнівом, прогнозується ріст захворюваності. Ще один момент: зараз державою введено тестування не тільки методом ПЛР, а й на антиген. Сімейна медицина отримала дуже велику кількість таких тестів. Вони роздані на первинну та вторинну ланки і населення тестується саме цими швидкими тестами. Але, якщо швидкий тест на антиген є позитивним, медпрацівник зобов’язаний протестувати цього пацієнта ПЛР-тестом. Адже ПЛР-тестування – найбільш точне.
Автор: Фото з відкритих джерел
– Чи можна вдатися до спроби спрогнозувати, на які оберти пандемії виходимо тепер?
– Пригадаймо, як воно було: Тернопільщина, поряд з Чернівецькою областю, відразу ввійшла в шалений оберт пандемії. Ми це пережили, починаючи з квітня-травня. У нас спостерігався високий рівень реєстрації, високий рівень захворюваності. Інші області пережили це трохи пізніше. Тепер бачимо, що в нас такий процес трохи перейшов. А інші регіони – Київщина, Харківщина, Одещина – тепер ідуть, так би мовити, в перших рядах. Починалась пандемія з Китаю, перейшла на країни Європи, звідки поширилась і в Україну. Спочатку – в західні регіони, згодом просунулась далі. Тобто спостерігається хвилеподібний перебіг. Ота потужна хвиля вже поминула нашу область. Але загалом по Україні неспокійно.
Автор: Фото з відкритих джерел
Предметно – про вакцинацію…
– Проводжаючи 2020-й високосний, пандемічний рік, люди втішно зітхнули: дай, Боже, ця біда минеться в новому 2021-му. Ви як гадаєте – так і буде, цей рік поставить на пандемії COVID-19 крапку?
– А пандемія в календар не заглядає. Вона має свої процеси – епідемічні. І доки вони не минуть – доти й триватиме. Якщо вести мову про 2021-й рік, то ми поки що не досягнули колективного імунітету. На сьогодні в Тернопільській області він складає 34,2 відсотка. Тобто у такої кількості людей виявлено імуноглобулін IgG саме до цієї інфекції. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) говорить про 70 з «гаком» відсотків населення, позитивного на імуноглобулін IgG, для присутності колективного імунітету. Тоді вже можна стверджувати певний захист від COVID-19. Так, зараз ми очікуємо на вакцину від коронавірусної інфекції, щоби щепити в першу чергу осіб із груп ризику для здобуття певного рівня колективного імунітету. Тому заспокоюватися зовсім немає сенсу, до того ж, реєструємо вже повторні випадки захворювань на COVID-19. І це – свідчення, що ситуація не надто проста.
Автор: Фото з відкритих джерел
– Можна стверджувати, що вакцинація – панацея від пандемічного лиха, так?
– Сподівання на вакцину від коронавірусної інфекції, звичайно ж, великі. Зрештою, як і на будь-яку вакцину. Ми вже маємо досвід вакцинації проти дифтерії, спалах якої спостерігався наприкінці 90-х років, досвід вакцинації проти кору та краснухи. Маємо й досвід масової імунізації проти поліомієліту, що часто реєструвався у 60-х – на початку 70-х років минулого століття. Тож відповідно й вакцина проти коронавірусної інфекції повинна дати свій результат, певний ефект.
Автор: Фото з відкритих джерел
– Ви ось згадали про повторні випадки захворювання на COVID-19. Хочеться більшої конкретизації. Бо зараз з публікацій в багатьох ЗМІ можна, без перебільшення, «наїстися страху» щодо поширення світом більш небезпечного британського штаму зокрема, інших нововиявлених. Мовляв, мають вони і контагіозність вищу – тобто інтенсивніше інфікування, та й летальність теж. Справді так?
– Доцільне означення – контагіозність. Це означає, що одна людина може заразити багато контактних осіб. Так воно і є. Зараз Міністерство охорони здоров’я України тісно співпрацює з ВООЗ – з областей направляються матеріали на дослідження до клініки Charite в Берліні, де й визначається походження вірусів. На території України на сьогоднішній день вже встановлено функціонування вірусів походженням з Китаю, які потім перемістилися до країн Європи, зареєстровано віруси, «прибулі» з Іспанії, Італії, Німеччини, Франції і тієї ж Великобританії. Тобто маємо й цей британський вірус, якому властиві й висока контагіозність, і швидке поширення. Але це явище цілком закономірне – адже наше населення і мігрує переважно до перелічених країн Європи. І у Великій Британії немало українців – як жителів тієї держави, так і просто заробітчан. Тому й переносять.
Автор: Фото з відкритих джерел
…та повторні інфікування
– Повторні випадки захворювань – вони почастішали?
– Натепер в області зареєстровано 51 такий випадок. Маємо навіть такий, що особа захворіла через місяць після перенесеного COVID-19. Чому так трапляється? Якщо прослідкувати за імуноглобуліном IgG, який саме і є захистом людського організму від коронавірусної інфекції і виробляється лише через захворювання, помітно, що його рівень вже по перебігу трьох місяців починає знижуватись. І тому людина має шанс захворіти повторно. З іншого боку – в кожного індивідуальний стан імунної системи. Тобто кожна імунна система дає іншу відповідь на вторгнення вірусу в організм. Чиясь виробляє вищий рівень імуноглобуліну IgG, чиясь – нижчий, а ще чиясь не виробляє зовсім. Тому існує можливість хворіти і вдруге, і втретє. Спостереження за тими, хто захворів повторно, дають змогу стверджувати, що перехворілі в легкій формі вже вдруге, як правило, мають середній ступінь важкості захворювання. Звичайно, реєструються й легші форми – залежно від того, який вірус людина може підхопити. А якщо першого разу спостережено середню важкість, удруге цілком ймовірна надважка форма. Отже, слід остерігатися інфікування та ретельно дотримуватись рекомендованих медиками карантинних заходів. Тому що ця інфекція не є жартом.
Автор: Фото з відкритих джерел
Чи обмине нас грип цієї зими
– Оксано Тимофіївно, підтвердьте або спростуйте ще один меседж ЗМІ про взаємостосунки пандемії COVID-19 та сезонної епідемії грипу і ГРВІ, що зазвичай «накривають» нас приблизно цієї пори – в січні-лютому. Чи справді цього року одне накладеться на друге й від грипу ми не потерпатимемо, як зазвичай?
– Справді так. Пандемія COVID-19 витіснила не тільки грип і ГРВІ, вона витіснила й інші інфекції. Ми вже не реєструємо спалахи кишкових інфекцій – як бактеріальної флори, так і пов’язаних з вірусною етиологією: норовіруси, ентеровіруси та інші. Це ж стосується грипу та ГРВІ. Звичайно ж, вдаємось до відповідних прогнозів, тому що ведемо багаторічні спостереження за захворюваністю на грип, ГРВІ: рахуємо так звані пороги і підпорогові рівні. Зараз наближаємось до підпорогового рівня, тобто все ж є незначний ріст, однак сезонних порогів поки що не перейдено. Але, як правило, у нас в області реєстрація грипу та ГРВІ спостерігається другої половини лютого, тому остаточний аналіз – ще попереду.
Автор: Фото з відкритих джерел
Проти COVID-19: хто в тандемі?
– Пригадую наші попередні інтерв’ю вже в часі пандемії, коли Ви неодноразово наголошували на бажаній ситуації, щоб число видужалих від COVID-19 перевищувало цифру означення тих, хто захворів. Тоді, мовляв, буде не так страшно. Нині вже маємо таку ситуацію – хоча б частково?
– Так, і справді бувають дні, коли тих, хто одужав, більше, ніж тих, хто захворів. Але це явище поки що не стабільне. Маємо ось таку статистику: від початку року в нас одужало 2644 особи. А всього за період спостережень захворіло 36260 осіб, одужало – 32910. Це складає 90,8 відсотка і є добрим показником. Тому що в нас в області добре поставлена робота: принципова позиція влади плюс належна віддача лікувальної галузі – як первинної ланки, так і вторинної. Ну й, звичайно, галузі профілактичної медицини.
Автор: Фото з відкритих джерел
– Можна стверджувати, що пандемія до певної міри «посприяла» злученню воєдино зусиль задля досягнення спільної мети, мобілізувала та підняла на значно вищий рівень нашу медицину?
– Хотілось би наголосити, що й наша установа – Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України, й заклади охорони здоров’я області за цей період дуже підняли свій технічний ресурс. До прикладу, ми стали лабораторією, яка оснащена новітніми приладами, працюємо за новітніми технологіями, дослідження проводяться на генетично-молекулярному рівні. Якщо на початку пандемії ми мали змогу робити до ста досліджень і то було нашою гордістю, то тепер така спромога зросла до трьох тисяч. Відповідно й зріс рівень наших фахівців, ми опанували багато методик визначення РНК вірусу. Заклади охорони здоров’я також оснащені новітнім обладнанням – зокрема апаратами ШВЛ, кисневими концентраторами, практично в кожній районній лікарні є КТ – комп’ютерний томограф. Тобто рівень надання медичної допомоги в нашій області справді високий. Ми були готові навіть до непередбачуваних подій – зокрема розгортання госпіталів на територіях стадіонів. Але, слава Богу, до цього не дійшло. Проте це також показник нашої спільної роботи – влади та медицини.
Автор: Фото з відкритих джерел
– І насамкінець: чому нас навчила, ще вчить пандемія?
– Багато чому. Ми почали більш свідомо ставитись до власного здоров’я. Почали реально прислухатися: хворіємо чи здорові. Почали замислюватись, чи нам, хворим, виходити в середовище та інфікувати когось, чи ні. Ми навчилися мити руки, користуватися антисептиками, носити маски. У кінці-кінців, навчилися оберігати від небезпечних контактів своїх дітей, убезпечувати рідних. Погодьмося – це багато.
