У зв’язку з жорсткою політикою радикальних правителів кінця 17–початку 19 століття у віруючих людей Кременця був відібраний останній храм, після чого вони були змушені знайти притулок для богослужінь.
Два сторіччя поспіль католицька громада проводила службу у напівлегальному становищі, переживаючи важкий період. Але незабаром до влади приходить віротерпимий імператор Олександр 2, який з 1855 року дозволив спорудження костелу. Більш того, він навіть виділив з державної казни чималі кошти для зведення будівлі. Три роки потому кременецькі католики на головній міській вулиці звели дивовижний храм, що біля підніжжя Замкової гори.
Його урочисто освятили в листопаді 1857 року на честь святого Станіслава. У 1872 році костел Святого Станіслава отримав у подарунок мармурову чашу для обмивання з ликом Богородиці, яку розмістили біля центрального входу. Автором творіння був талановитий волинський скульптор В. Бродський.
Початок 20 століття відзначається збагаченням Кременця новими дарами, які отримав костел Святого Станіслава. У 1909 році в Парижі видатний польський майстер Вацлав Шимановський виготовив пам’ятник відомому польському поету Юліушу Словацькому.
В 1910 році його встановили в костелі на честь сторіччя від дня народження поета, пише Yaroslav Vyklyuk в групі Кременець — у Кременець.
