Біля парафіяльного проборства у селищі Велика БерезовицяТернопільського району тягнеться до сонця молодий сад. Плекає його настоятель місцевого храму о. Василь Брона. Дерева священик висадив позаторішньої осені. Старанний догляд дав очікуваний результат: уже нинішнього літа заплодоносили яблуньки, сливи і груша. Особливо щедрим видався врожай персиків.
Понад два десятка дерев – яблунь, груш, слив, нектарину, фундука та персиків – отець Василь посадив на місці старого саду. Більшість саджанців придбав у мар’янівського садівника Івана Шевціва. Наступної весни молоді дерева потішили господаря своїм першим цвітом, а влітку – і першим врожаєм, пише Сільський господар плюс.
– Зізнаюся, я і не сподівався, що вже цього року збиратиму плоди, адже дерева ще надто молоді, – каже отець Василь. – Утім, як Бог зародить, так воно і буде. А ще я дотримуюся усіх порад досвідчених садівників. Цьогорічного березня організував для наших парафіян зустріч із садівником Олегом Яциковським із Ангелівки. Його лекція була напрочуд цікавою і корисною. Особливо запам’яталְася його фраза: «Не бійтеся садити персики, вони у нас гарно родять». І це дійсно так. Я посадив три персики. Щоправда один не прижився – його корені пошкодили личинки хруща. А ось два інших порадували гарним врожаєм. Один із них – Віргіл-Т4 зародив на початку серпня. Зі слів священика, це – новий сорт персика канадської селекції. Дерево виростає високим з округлою кроною. Основна його перевага в тому, що він добре переносить зиму і стійкий до будь-яких захворювань.
– Садити персик ліпше восени, – радить отець Василь Брона. – Лунку варто копати велику – сімдесят на сімдесят сантиметрів. Перш ніж помістити туди коріння саджанця, землю слід підживити мінеральними добривами. Персик вдячно реагує на обрізку. Вона йому життєво необхідна і вважається найбільш важливою процедурою у комплексі догляду за деревом. Найкращий тип крони – у вигляді чаші. Тричі за сезон персик необхідно кропити від шкідників та хвороб. Час від часу потрібно підживляти мінеральними та органічними добривами. При дотриманні цих вимог багатий урожай гарантовано. Я уже переконався в цьому – з дерева зібрав 38 плодів. Один в середньому заважує сто п’ятдесят грамів. Яскраво-оранжеві фрукти з червоним рум’янцем мають соковиту м’якоть і кисло-солодкий смак.
Крім персиків, у молодому саду о. Василя Брони зародили яблуньки, груша та сливи. Дасть Бог, і наступного року потішить своїми плодами фундук і нектарин. А тим часом священик планує розширити свій сад. Бо вирощувати дерева – це його красиве захоплення. Тут, серед Божого сотворіння – природи він черпає натхнення і життєву енергію, щоб з новою силою плекати ще один сад – духовний, який щедро проростає у людських душах.
Марія БЕЗКОРОВАЙНА
