Абсолютна більшість дітей, батьки яких не зареєстровані або не сплачуть податки у Тернополі відвідують дитячі садочки відповідно до чинного законодавства України. Тобто за навчання сплачує територіальна громада, де вони проживають, або ж батьки уклали з садочками відповідні угоди. Лише невелика частина з батьків, підбурювана окремими юристами, які хочуть політичної слави, у судах намагаються визнати не чинними закони України.
Нове законодавство – територіальна прив’язка дітей
Нове реформоване законодавство України прив’язує право дитини на здобуття дошкільної освіти в залежності від місця її реєстрації. Тобто застосовується формула: де проживає дитина, там вона має ходити у садочок та школу.
Відповідно до абз. 5 ч. 2 ст. 66 Закону України «Про освіту» міські ради закріплюють за закладами початкової та базової середньої освіти територію обслуговування. На виконання вказаної норми та ст. 53 Конституції України виконавчим комітетом Тернопільської міської ради прийнято рішення від 21 лютого 2018 р. № 113 «Про організацію обліку дітей дошкільного і шкільного віку та учнів», яким за закладами дошкільної освіти м.Тернополя закріплено території обслуговування за каталогом вулиць м.Тернополя.
Також законодавство України додатково ввело принцип закріплення дитини за установою освіти за критерієм територіальності. Тобто, першочергово зараховуються до закладу освіти для отримання початкової, базової або профільної середньої освіти денної форми навчання діти, які зареєстровані в освітньому окрузі та за місцем знаходження установи освіти.
Варто зазначити, що фінансування комунальних закладів дошкільної освіти м.Тернополя здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету. При розрахунку видатків на дошкільну освіту якого враховується саме кількість дітей місце проживання, яких зареєстровано у м. Тернополі. Таким чином, стягнення плати за навчання з батьків іногородніх дітей – це не забаганка міської ради Тернополя, це вимога нового законодавства України.
Рішення про відвідування дошкільних закладів дітьми з міською реєстрацією діють і у інших містах України. Наприклад, відвідувати львівські дитячі садки можуть виключно діти, які зареєстровані у Львові. У Києві введено платне навчання у дитсадках для незареєстрованих у столиці. Подібні рішення запроваджуються у всіх великих та середніх містах України.
Більше того, пріоритет при зарахуванні в ДНЗ дітей-тернополян є об’єктивною необхідністю, оскільки, серед іншого, в 2018 році 500 дітей, які зареєстровані в м.Тернополі, не змогли потрапити в садочки Тернополя через відсутність у закладах вільних місць.
Хто і як має платити за навчання іногородніх дітей?
Відповідь проста. Кошти мають виділятися з бюджетів громад, де зареєстровані батьки та діти. Керівники цих громад мають підписати з Тернополем угоду про міжбюджетні трансфери. Адже, зважаючи на новий принцип реформованої освіти з територіальною прив’язкою дитини, гроші «йдуть за дитиною». Тобто Київ надає громаді субвенцію на всіх дітей.
На сьогодні тернопільські заклади дошкільної освіти відвідує близько 650 іногородніх дітей (при тому, що для 500 тернопільських дітей не вистарчило місця), за навчання більшої половини яких (понад 400 дошкільнят) оплату здійснюють органи місцевого самоврядування, де вони зареєстровані: Байковецька, Залозецька, Великогаївська, Білецька ОТГ, а також Тернопільська районна рада. З цими громадами Тернопіль заключив угоду про міжбюджетні трансфери, як і передбачено законодавством України.
За відвідування ще майже 200 осіб – укладено відповідні договори з їхніми батьками. Тобто люди зареєстровані у громадах, які (громади – ред.) чомусь не уклали угоди з Тернополем (освітні гроші виділяють на інші цілі).
Таким чином, судові позови щодо необхідності скасування плати за навчання у садочках для іногородніх – це лише піар та самореклама юристів, які самі зареєстровані у Тернополі.
Як насправді мають діяти юристи, щоб допомогти?
Тернопільські юристи і їхні роботодавці-батьки, які змушені сплачувати за навчання своїх дітей у Тернополі, мають подати судові позови на керівників територіальних громад, районів та міст, де вони зареєстровані.
Адже законодавство України зобов’язує їх або забезпечити дітей місцями у своїх садочках, або підписати угоду про міжбюджетні трансфери з Тернополем, щоб плата за навчання дітей у Тернополі йшла з місцевого бюджету. Якщо керівник такої громади не виконує свої функціональні обов’язки, це загрожує йому достроковою відставкою.
Є всі юридичні можливості для стягнення грошей з місцевого бюджету за оплату за навчання дітей у Тернополі, бо до цього зобов’язує Закон. Такі дії будуть не пустим популізмом адвокатів, «війною з вітряками» та намаганням скасувати закони України, а реальною допомогою людям та боротьбою з непрофесійними керманичами на місцях, які лише на словах дбають про свою громаду.
Тарас Вишенський
