Жителі Сумщини давно визначилися з вектором своїх політичних уподобань і, в більшості своїй, голосують за проукраїнські демократичні політичні сили. Цей несподіваний поворот у політичних смаках «законослухняної» та «спокійної» області виявився на виборах 2002 року й цілком чітко сформувався 2004 року. Тон задали студенти, які ще з весни розгорнули історичну Революцію на траві, про яку ми ще детальніше нагадаємо нашим херсонським і тернопільським читачам. Свою роль відіграло, звичайно, те, що тодішній кандидат у президенти Віктор Ющенко був уродженцем Сумщини. Та головна заслуга у демократизації «поміркованого» регіону належить… донеччанам. Напочатку 2001 року обласну адміністрацію в Сумах очолив донецький варяг Володимир Щербань. Своїми брутальними діями щодо приватизації «всього, що рухається», корупційними поборами, тиском на бізнес і зневажанням сумських особливостей та моралі, він налаштував сум’ян однозначно: будь хто – але не донецькі!
Саме тоді виник громадський рух «За чесні вибори», який і сьогодні уважно стежить за тим, аби мінімізовувати виборчі порушення. Останні події в країні тільки збільшили число прихильників демократичних партій. Втім, це не стосується північних районів області, де перевагу завжди отримують проросійські сили на кшталт Партії регіонів. Це пояснюється не лише близькістю до кордону з Росією, а й передусім тим, що інформаційна політика нашої держави всі ці роки була практично відсутньою. В результаті мешканці цих районів жили не в українському, а в російському інформаційному полі. Вітчизняного телебачення тут просто не ловили антени, зате російське було тим джерелом, що живило й, на жаль, досі звично живить уми сум’ян на півночі.
Втім, цікаво, що перемога партії на певному окрузі зовсім не означає, що переможе і мажоритарник – представник цієї партії. Наприклад, на недавніх виборах у 162 окрузі з центром в Охтирці вибрали мажоритарника від БЮТ, а от за саму партію там проголосувало дуже мало людей. У Глухівському районі, який вважають «князівством» нардепа Андрія Деркача, звично голосують за нього, від якої б партії він не йшов. А йшов він останніми роками щонайменше від трьох різних політсил, на двох попередніх виборах – від Партії регіонів. Цього ж разу зненацька став «позапартійним самовисуванцем», якого, втім ( за свідченням ОПОрИ) у агітаційних поїздках продовжувало супроводжувати районне чиновництво. Таку ж тенденцію спостерігаємо і в Шостці, де нардеп Ігор Молоток «прикормлює» своє «князівство».
Жителі Сумщини, а особливо її сільської місцевості, традиційно зачаровуються популістськими політичним партіями. Свого часу в області була дуже популярною Наталя Вітренко, яка на виборах президента у першому турі зайняла тут аж перше місце! Кілька років поспіль сумчани були «вірними» Юлії Тимошенко та її політичній силі, а на останніх виборах до Верховної Ради активно голосували за партію Олега Ляшка (10,6%). Втім, така любов виявляється нетривкою, бо популістські сили взагалі довго не живуть. Про Наталю Вітренко за кілька років у області взагалі забули. Партія «Батьківщина» досить довго протрималася в лідерах електоральних симпатій лише завдяки харизмі свого лідера. Навіть на місцевому рівні не було особистостей, які б додавали партії рейтингу. Отож, недавній низький результат голосування – 7,1% (для порівняння у 2012 році – 36,27%) для цієї політичної сили став закономірним. «Впевнений, така ж доля очікуватиме і Олега Ляшка», – зазначає голова Сумського міського відділення Комітету виборців України Олексій Захарченко.
На Сумщині радо підтримують нові обличчя. На минулих виборах до Верховної Ради це були партії «Свобода» та «Удар», на цьогорічних – «Самопоміч» (8,28%). Втім, у разі, коли політсила не відповідає очікуванням виборців, її більше не підтримують. Така доля у жовтні спіткала «Свободу» (4,24%). Тих, хто вперто йде на вибори з року в рік при напрацьованому нібито електораті, також може чекати сумна доля. Наприклад, за комуністів у області цього року проголосувало втричі менше виборців, ніж у 2012 році, коли партія набрала 12,24% голосів.
Лідерами ж симпатій 26 жовтня стали Блок Петра Порошенка (25,09%) та Народний фронт (21,81%).
Ще 2012 року соціологи дослідницького центру «Імідж-контроль», оцінюючи політичні вподобання українців, відзначили, що деякі області голосують практично однаково. Сумські журналісти спробували відгадати тоді, який регіон за настроями схожий із Сумщиною. «Двійника» шукали на Сході, в Центрі, і яким же було здивування, коли виявилося, що треба йти у західному напрямку. Адже сум’яни, запевнили фахівці, в цілому голосують так, як жителі …Івано-Франківщини. Для області, що має другий за протяжністю кордон із Російською Федерацією, дійсно несподівано. Тож Сумщина залишається непередбачуваною щодо смаків її жителів. Про сумчан говорять, що ті тримають для політиків дулю в кишені. Втім, хіба останні того не заслужили?
Світлана ШОВКОПЛЯС
