Колегія суддів апеляційного суду Тернопільської області розглянула апеляційні скарги обвинувачених Ігоря В., Юлії Б. та їх захисників на вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 червня 2016 року.
Цим вироком Ігоря В. визнано винним за ч.1 ст. 115, п.13 ч.2 ст. 115 КК України (умисне вбивство, вчинене особою, яка раніше вже позбавила людину життя) та призначено покарання у виді довічного позбавлення волі. Юлію Б. визнано винною у приховуванні злочину (ч.1 ст. 396 КК України) та незаконному вирощуванні конопель (ч.1 ст. 310 КК України) і засуджено до 3 років позбавлення волі.
Згідно з вироком суду, 7 вересня 2014 року, під вечір, 28-річний обвинувачений зустрівся в центрі Івано-Франківська зі своїм знайомим С. Придбавши пляшку горілки, вони пішли до стоматологічного кабінету, де працював Ігор В. для розпиття алкоголю. Незабаром до них приєдналась 29-річна Юлія Б.
Під час спільного вживання алкоголю на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, пов’язаних з надмірним вживанням алкоголю, обвинувачений вирішив позбавити життя С. Із цією метою запросив потерпілого до ванної кімнати і там вбив його. Щоб відвернути від себе підозру, обвинувачений зі свого телефону зателефонував потерпілому, на нетривалий час підняв слухавку, а потім викинув мобільний С. у смітник.
Вчинивши умисне вбивство, Ігор В. вирішив приховати сліди злочину та розчленувати труп, а потім разом із своєю співмешканкою Юлією Б. частинами винесли та сховати тіло на території покинутої будівлі.
Окрім цього, 4 жовтня 2014 року під вечір Ігор В. за аналогічних обставин убив і позбувся тіла Антона К.
12 листопада 2014 року під час проведення санкціонованого обшуку в квартирі Юлії Б. було виявлено та вилучено 11 рослин, які вона вирощувала для власного споживання без мети збуту. Відповідно до висновку експерта, це були коноплі.
У суді обвинувачений своєї вини не визнав, натомість Юлія Б. повністю визнала свою провину та попросила вибачення у родин потерпілих.
В апеляційних скаргах обвинувачений Ігор В. та його захисники просили вирок суду першої інстанції скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Юлія Б. та її захисники заперечили проти задоволення цих апеляцій та підтримали власні апеляційні скарги, в яких просили пом’якшити призначене їй покарання, звільнивши від відбування покарання з випробуванням. Представник потерпілих і прокурор заперечили проти доводів апеляцій, вирок суду першої інстанції вважають законним і обґрунтованим та просили залишити його без змін.
Заслухавши суддю-доповідача та думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи, колегія суддів прийшла до переконання, що місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини Ігоря В. у скоєні тяжких злочинів.
Щодо пом’якшення покарання Юлії Б., колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції дотримався норм закону і врахував ступінь тяжкості вчинених нею злочинів та особу винної. Призначене покарання є достатнім і необхідним для її виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.
З урахуванням наведеного, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційні скарги обвинувачених та їх захисників слід залишити без задоволення, а вирок Івано-Франківського міського суду — без змін.
